Дифтерія – гостра інфекція з проявом фіброзного запалення в місцях контакту збудника зі слизовими оболонками тіла людини.
Дифтерія
Дифтерійна паличка була помічена ще в давні часи, про неї згадував Гомер. Їй дали такі назви як: «злоякісна ангіна», «смертельна виразка горлянки”, “круп».
В 19 столітті 2 французьких лікаря (Бретон і Труссо) вперше дали точний опис хвороби з усіма симптомами і назвали її «дифтерія».
Пізніше в 1883 році Клебс, а через рік Леффлер виявили бактерію в плівках ротоглотки, потім, через кілька років, виділили дифтерійних токсин.
Наступні вчені намагалися виділити антитоксин в крові хворого і зробити противодифтерийную сироватку. У 1888 році у них вийшло її знайти і скоротити, таким чином, смертність в 10 разів. Ця вакцина врятувала безліч життів.
Зараження
Заразитися можна, найчастіше, повітряно-крапельним, а також побутовим (через предмети) способом. При попаданні дифтерійній бактерії в організм, вона прагне потрапити в лімфатичну і кровоносну системи. Вражають слизову гортані, і мови.
На цю хворобу можна захворіти лише раз і повторного інфікування не відбувається. Інкубаційний період триває від 3 до 10 днів, в залежності від тяженсті болезні.Діфтеріі ротоглотки схильні більшість випадків.
Симптоми
Перші симптоми хвороби – різкого підвищення температури, яка не спадає 3 дня, зниження апетиту, головний біль. У перші кілька днів білий наліт, утворений в роті, виходить грудками, однак на 3-у добу стають більш щільними не відстає від місця ураження, при знятті з ураженого місця слизова кровоточить. Плівка не тоне у воді і не розчиняється.
На 6-7 добу слизова вже не кровоточить. При ураженні носа зазначається утруднене дихання, і білі виділення. На шкірі близько носової порожнини з’являються кірки. При ураженні очей дифтерію може бути 3 варіанти:
- катаральном,
- пленчатая,
- і токсичному варіантах.
При першому прояві дифтерії в районі норми або злегка підвищена до 38, зазначається запаленні кон’юнктиви. При пленчатая – на кон’юнктиві утворюється плівка, з’являються сірі і гнійні виділення, набряк очей. Токсична дифтерія відзначається швидким протіканням хвороби: набряку, виділеннями з очей, роздратуванням. Припухлість розпрощатися на все обличчя.
Види дифтерії
Дифтерія вух, епідермісу і сечостатевої системи – ці прояви хвороби зустрічаються досить рідко, але симптоми такі ж, як і при захворюванні на дифтерію.
При ураженні сечостатевої системи у чоловіків знаходиться в області крайньої плоті, у жінок – поширені на всі зовнішні і внутрішні статеві органи. Характерні утруднене сечовипускання.
Дифтерійне ураження шкіри розвивається в області відкритих ран, порізів, тріщин. На рані з’являється сірий наліт всередині і навколо, а рани заживають більше 1 місяця. Ускладнення є – інфекційний – токсичний шок (при неналежному лікуванні), ураження черепних нервових закінчень, які можуть виникнути через деякий час після відновлення організму. Всі повинні бути госпіталізовані і дотримуватися спокою.
Лікування дифтерії
Лікуванням є введення вакцини проти дифтерійних бактерій, яка усуває токсин, що знаходиться в плазмі крові (введення на ранніх стадіях виключає ризик ускладнень). Проводять терапію від зневоднення спеціальними розчинами з додаванням глюкози і інших поживних елементів, які будуть сприяти якнайшвидшому одужанню пацієнта. Лікар, який встановив діагноз зобов’язаний відправити повідомлення в Центр санітарно – епідеміологічного нагляду. Пацієнта ізолюють, так як він може влаштувати епідемію. При будь-яких незрозумілих симптомах слід звернутися до відповідного фахівця.
